Трір, Німеччина – місто, де сміття стало джерелом прибутку. І Чугуїв, Харківщина – місто, де сміття досі є джерелом проблем. Про те, як застосувати успішний європейський досвід для вирішення проблем зі сміттям у районному центрі на Харківщині, протягом двох днів спілкувались експерти, активісти та чиновники.

Чугуїв: суть проблеми

«Наше місто дуже розтягнуте територіально, є приватний сектор і багатоповерхівки. На вивіз сміття бракувало транспорту. В 2006 році закупили частину нової техніки. Маємо одну нову машину для вивозу відходів, яка ефективніша, ніж решта старого автопарку», – каже Галина Мінаєва, голова міської ради м. Чугуєва.

Проблема вивезення сміття – лише один момент. Коштів на це бракує в бюджеті, оскільки оплата за вивезення сміття нещодавно була виведена з тарифу квартплати, і зараз укладається окрема угода. І хоча це становить близько 10 гривень на одну особу на місяць, однак мешканці міста підписувати угоди не поспішають.

«Іноді їм простіше викинути сміття деінде, ніж укласти угоду. Були випадки, коли доводилось залучати поліцію і прописувати штрафи по тисячі гривень, однак угоди все ж не укладають. Однак все ж вдалось за останній рік збільшити кількість укладених угод – з 56% населення до 70%», – каже Костянтин Бармін, заступник міської голови з питань ЖКГ.

Міська влада ставить перед собою амбітне завдання – повністю перейти на сортування сміття, спробувати на цьому заробити і зменшити кількість відходів, які треба утилізувати.

Останнє особливо актуальне з огляду на стан звалища, куди наразі місто звозить сміття. Крім того, що воно в жахливому стані, досить стихійне, невпорядковане, із озерцями фільтратів, димами самозагорання, то ще і не належить Чугуєву – тож офіційно влада ніяк повпливати на стан полігону не може.

Як робити гроші зі сміття: інструкція з Тріра

«Двадцять років тому, коли я був віце-мером міста Трір, ми зрозуміли, що незабаром дихати нашим повітрям буде неможливо. Ми усвідомили, що сміття – це найбільша проблема сучасності і почали вирішувати цю проблему», – каже Норберт Нойгауз, екс-віце-мер Тріра.

У Трірі проживає 530 тисяч мешканців, які продукують 460 тонн відходів щодня. Якби не сортування та сучасна утилізація відходів – сміття справді стало б екологічною катастрофою для міста. До речі, вирішувати проблеми відходів мешканці Тріра почали в співпраці з мешканцями ближніх районів.

«Ми утворили спільне підприємство з Трірським районом, оскільки міській владі це було дорого, а віддавати справу утилізації та переробки відходів у приватні руки – найгірша ідея з усіх можливих. Кожен мешканець громади сплачує податок у розмірі 90 євро на рік на утилізацію та переробку сміття», – каже Норберт Нойгауз.

Кожен будинок сортує сміття – папір та картон, пластик і упаковка, все решта, що не є біологічним сміттям і не містить паперу.

Скло окремо сортують по кольорах і його вивозять в певний час.

Для вивезення небезпечних або габаритних відходів (батарейок, люмінесцентних ламп, холодильників тощо) є спеціальна служба, яка забере ці відходи після дзвінка.

За порушення умов поводження з відходами мешканці караються двічі – за перший проступок підвищенням тарифу на вивезення сміття, вдруге – розірванням угоди і відмовою міста надавати їм такі послуги.

В побудову сміттєпереробного заводу інвестували 20 млн євро. Його потужність – 180 тисяч тонн на рік. А обслуговує завод одна команда з чотирьох чоловік.

У зоні біовідходів – працюють шредери і екскаватори, які перетворюють сміття на компост і  його продають. Фермери стоять в черзі на придбання добрива.

Тут також утворюється інший товар на продаж – паливо. Висушені подрібнені відходи пресують у брикети і продають на підприємства міста.

Тут же переробляють пластик на одяг, екобруківку, кришки тощо. Скло відправляється на завод, де подрібнюється та переплавляється. Переробці підлягає і папір, хоча він після кожного циклу переробки стає все менш якісним.

Брудна вода – фільтрати, які утворюються на звалищах – відправляється на очисну станцію, де перетворюється на цілком безпечну для довкілля технічну очищену воду і скидається у річку. За три роки було очищено 3 млн кубів стічних вод.

А на базі закритого полігону виробляють біогаз, який забезпечує потреби станції в електроенергії, і продається державі, компенсуючи половину витрат на утримання полігону.

Рішення для Чугуєва: почати вже сьогодні

«Передусім менеджмент відходів не повинен бути приватизованим. Це може призвести до проблем, бо люди хочуть знизити свої витрати і заробити. Влада і мешканці можуть стати заручниками такої ситуації», – каже Норберт Нойгауз.

Найголовніше, наголошує експерт, не треба говорити про гроші. Мовляв, якщо це питання стоїть на початку – нічого не вдасться. На початку має бути ідея та бажання змін.

Найгостріша проблема – полігон. Оптимальним рішенням при ситуації, що склалась, буде використовувати полігон і далі, на умовах, які є. Однак експерти радять підняти вартість вивезення сміття, і цю частку зберігати в окремий фонд, який буде використаний виключно на рекультивацію та обслуговування полігону після його закриття. Щоб мешканці адекватно сприйняли підняття цін, експерти радять провести «екскурсії» на полігон для голові ОСББ, активних громадян і всіх, кому потрібно довести, що проблема є і дуже гостра.

Другий важливий крок – провести масштабну інформаційну кампанію (школи, дитсадки, ЗМІ, ОСББ, вуличні комітети) щодо необхідності і правил сортування сміття. Запустити процес у кількох пілотних ОСББ і активно висвітлювати процес експерименту, аналізувати проблеми, помилки, моменти, які не працюють, та успіхи. Це дасть змогу всім побачити процес на досвіді сусіда і забере аргументи проти, якщо проект буде масштабований на все місто.

Необхідно провести громадські слухання для 100% підключення угод. Крім того, на громадських слуханнях є сенс роз’яснити суть змін, процес і сенс утилізації.

За адекватним сортуванням, дотриманням правил поводженням зі сміттям мають стежити як громадські інспектори за винагороду, так і влада з неочікуваними візитами.

Ці та багато інших аспектів щодо поводження з відходами були викладені у Плані дій поводження з відходами, доволі прикладного і практичного документу, який став результатом дводенної роботи експертів, активістів та міської влади Чугуєва.

«Ми робимо багато для виконання Угоди про асоціацію. Але вся система буде працювати, коли пункти Угоди дійдуть до всіх регіонів. Проблема відходів гостро стоїть в Україні, є великий розділ в УА, який вимагає гармонізувати наше законодавство з європейським, але ми не маємо часу чекати на дії Міністерства. Тому кожен регіон, як Чугуїв сьогодні, має вирішувати свої найгостріші проблеми без вказівок згори. А просто тому, що це актуальна проблема і її вирішення покращить життя регіону», – підсумувала Любов Акуленко, виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики».