З наступного року Україна виходить на наступний етап європейської інтеграції, набагато складніший з політичного, нормотворчого та технічного огляду (якщо порівнювати з Угодою про асоціацію) й успіх переговорів про вступ залежатиме не тільки від майстерності переговорної команди (не применшуючи важливість цієї ланки вступного процесу), але в більшій мірі від спроможності держави створити і підтримувати ефективну внутрішню інституційну структуру переговорів, а саме спеціальні інститути і систему координації органів влади, які будуть супроводжувати процес переговорів про вступ до ЄС і формувати та захищати переговорні позиції України.
У цьому дослідженні команда авторів намагалася:
-
- грунтовно дослідити досвід інших країн-кандидатів на вступ до ЄС, як колишніх (країни, що вступили до ЄС), так і чинних (перебувають на різних етапах вступу), систематизувати та виділити як головні фактори успіху, так і “червоні лінії” на переговорах з ЄС і т.д.;
- дати критичну оцінку процесу формуванню інституційної структури переговорів в Україні, що розпочався з літа 2024 року;
- надати рекомендації щодо кроків, які необхідно здійснити для побудови сталої та ефективної інституційної структури переговорів в рамках ширшої реформи публічної адміністрації.
 |
Автори:
Олександра Булана, Сніжана Дяченко, Дмитро Науменко, Вікторія Мельник
Скорочену версію дослідження у форматі полісі-бріфу можна завантажити тут |