З лютого 2022 року відносини України з ЄС стрімко змінилися – країна подала заявку на членство в ЄС і в червні 2022 року отримала статус кандидата за умови виконання семи вимог. Процес вступу передбачає відповідність Копенгагенським критеріям, а переговори передбачають імплементацію у законодавство країни-кандидата всіх acquis ЄС. Законодавство ЄС охоплює тисячі законодавчих актів, які поділено на 35 розділів. Вирішальну роль у переговорах за новою методологією відіграє кластер «Фундаментальні питання», а відкриття та закриття інших кластерів пов’язано з прогресом в цьому кластері. Вкрай важлива також політична взаємодія з державами-членами ЄС, адже будь-яка з них може потенційно зупинити переговорний процес на будь-якому етапі.
З 2014 року, коли було підписано Угоду про асоціацію, Україна досягла значного поступу у співпраці з ЄС. Згідно з моніторинговим звітом УЦЄП, до кінця 2022 року Україна досягла прогресу у загальному виконанні Угоди у 55%, при цьому 30% зобов’язань було виконано повністю. Однак проблеми залишаються, особливо в таких секторах як освіта, право інтелектуальної власності, охорона здоров’я, сільське господарство та транспорт, де прогрес з різних причин був відносно менш динамічним. Початок переговорів про вступ до ЄС може дати новий імпульс євроінтеграційним реформам в Україні, оскільки він передбачає орієнтацію на ширшу, сучасну законодавчу базу ЄС, водночас визнаючи прогрес, якого Україна вже досягла. Потрібно виконати ще чимало роботи, щоб узгодити законодавство з acquis та підготувати інституції до повного членства в ЄС.
Основною метою цієї праці є проведення комплексного дослідження наявних ініціатив і проєктів, пов’язаних з євроінтеграцією України у 2022–2023 роках, і визначення пріоритетів та потреб ключових зацікавлених сторін, залучених до процесу євроінтеграції. Для дослідження наявних євроінтеграційних проєктів ми провели 36 інтерв’ю з представниками органів державної влади, українських громадських організацій, консалтингових фірм і бізнес-асоціацій, донорських організацій та ЗМІ. Для створення відповідної бази даних ми зібрали інформацію про поточні євроінтеграційні проєкти з відкритих джерел та інтерв’ю з представниками різних організацій (державних органів, НУО, ЗМІ, бізнес-асоціацій тощо). На основі зібраної інформації зробили деякі висновки щодо подальшого розвитку євроінтеграційних проєктів.
 |
Експерти:
Олександра Булана, Сніжана Дяченко, Дмитро Науменко, Любов Акуленко
|