fbpx
Автор дослідження:

Леонід Віткін, доктор технічних наук, професор, експерт з питань технічних бар’єрів у торгівлі

Рецензія:

Олександра Булана, кандидатка економічних наук, аналітикиня ГО «УЦЄП»

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Метою даної роботи є підготовка аналітичних матеріалів для українських органів влади і суспільства, які можна буде використати в процесі подальшого реформування вітчизняної інфраструктури якості, зокрема організації у країні державного нагляду і контролю за безпечністю нехарчової продукції відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС).

Необхідність продовження реформування ринкового нагляду пов’язана з його безпосереднім впливом на розвиток бізнесу, регуляторний клімат та інвестиційну привабливість країни, а також ефективність захисту прав споживачів.

З набуттям незалежності у 1991 році Україна успадкувала застарілу радянську систему стандартизації, обов’язкової сертифікації, метрології та державного нагляду за дотриманням стандартів, норм та правил. Ця система не відповідала основним вимогам Угоди про технічні бар’єри в торгівлі (ТБТ) Світової організації торгівлі (СОТ). Після вступу до СОТ і визначення Україною курсу на євроінтеграцію та підготовки Угоди про асоціацію почалася активна співпраця з ЄС в частині подальшого реформування української системи технічного регулювання відповідно до європейського законодавства і практики.

Згідно з домовленостями, закріпленими в Угоді про асоціацію з ЄС (стаття 56.1 – 1) та Додатком ІІІ (пункту 1) до неї протягом першого року набуття чинності Угодою Україна мала гармонізувати горизонтальне (рамкове) законодавство з п’ятьма актами гармонізованого законодавства ЄС, три з яких мають відношення до сфери ринкового нагляду, а саме Директиви № 2001/95/ЄС про загальну безпеку продукції (п.1.1 Додатку ІІІ), Регламенту (ЄС) № 765/2008 щодо загальних вимог для акредитації і ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією (п.1.2 Додатку ІІІ) та Директиви Ради № 85/374/ЄЕС про відповідальність за дефектну продукцію (п.1.5 Додатку ІІІ). На виконання цього зобов’язання було розроблено на основі відповідних актів ЄС та ухвалено 3 горизонтальні рамкові закони у сфері державного ринкового нагляду, а саме Закон України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”; Закон України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”; Закон України “Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції” та зміни до них у вигляді Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду», спрямовані на запобігання введенню в обіг небезпечної продукції, запровадження системи ринкового нагляду та системи контролю такої продукції, а також запровадження європейського принципу відповідальності виробника за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції, що введена ним в обіг. Кабінетом Міністрів України прийнято 15 постанов, спрямованих на реалізацію законів України у сфері державного ринкового нагляду. На сьогодні ринковий нагляд щодо відповідності нехарчової продукції вимогам технічних регламентів здійснюється 7-ма органами, визначеними Урядом.

Крім того, ще одним зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС було утримання від внесення змін до горизонтального і галузевого законодавства, зазначеного в Угоді, крім як для приведення його у відповідність з законодавством ЄС та дотримання такого приведення (стаття 56.5 Угоди про асоціацію).
За результатами аналізу ефективності нагляду за ринком ЄС у 2019 році прийняв Регламент (ЄС) 2019/1020 про нагляд за ринком і відповідність продукції. Регламент забезпечує основу для посиленого нагляду за ринком певних видів продукції, що виробляється в Європейському Союзі і ввезена до нього.

У Регламенті також розглядаються проблеми, пов’язані з електронною торгівлею і цифровим середовищем.

Новий Регламент також посилить контроль з боку митників для запобігання продажу небезпечної продукції європейським споживачам. Регламент уповноважує Комісію затверджувати контроль, пов’язаний з продукцією, що здійснюється третьою країною, безпосередньо перед її експортом в ЄС. Більшість положень Регламенту будуть застосовуватися з 16 липня 2021 року. Відповідно до взятих зобов’язань Україна має забезпечити приведення свого законодавства у сфері ринкового нагляду у відповідність до зазначеного Регламенту.

Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (ст. 57) також передбачено укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA).

Угода АСАА для одного або кількох секторів буде додана в якості протоколу до Угоди про асоціацію після повного узгодження галузевого і горизонтального законодавства України, інституцій та стандартів з відповідними законодавством, інституціями та стандартами ЄС та перевірки з боку ЄС (стаття 57.1,3), в тому числі у сфері ринкового нагляду. Угода ACAA означає, що в секторах, які охоплені ACAA, торгівля між Україною та ЄС буде відбуватись на тих самих умовах, що й у рамках ЄС (стаття 57.2).

Передбачається, що в кінцевому рахунку на всі 27 секторів (сфер), щодо яких Угода про асоціацію містить вертикальні зобов’язання, буде поширюватись дія АСАА. Після досягнення цієї мети сторони можуть розглянути можливість поширення АСАА на інші промислові товари (стаття 57.4).

Підготовка до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції на першому етапі передбачена для 3-х пріоритетних секторів промислової продукції (безпека машин, електромагнітна сумісність, низьковольтне електричне обладнання).

Перш ніж розпочати переговори щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, Україна повинна забезпечити ухвалення необхідного законодавства, набрання ним чинності та його реальне застосування відповідними українськими органами. Сторони підтвердили взаємне зобов’язання щодо проведення та сприяння місії з попередньої оцінки стану української інфраструктури якості та адаптації національного законодавства до стандартів ЄС.

Згідно з досягнутою домовленістю у листопаді 2020 року – січні 2021 року в режимі онлайн відбулися двосторонні консультації сторін з питань технічного регулювання і оцінювання рівня відповідності української системи європейським нормам. Європейські експерти обіцяли надати відповідний звіт у 2021 році.

Існують певні ризики щодо підписання Угоди АССА, пов’язані з тим, що Європейська кооперація акредитації (ЄА) призупинила визнання української системи акредитації за двома напрямами щодо органів сертифікації продукції та органів інспекційного нагляду з 24 березня 2021 року. Українська сторона має невідкладно вжити необхідних заходів для відновлення визнання з боку ЄА.

У разі виконання взятих Україною зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, можна очікувати досягнення наступних цілей:

    • відповідність рамкового і галузевого законодавства (згідно з Додатком ІІІ Угоди про асоціацію з ЄС) європейському законодавству;
    • створення в Україні сучасної інфраструктури якості, інституції якої здійснюватимуть діяльність у сфері стандартизації, оцінки відповідності, акредитації, метрології, ринкового нагляду згідно з усталеною європейською практикою;
    • усунення дублювання процедур оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів в Україні та ЄС, зменшення фінансових та часових витрат бізнесу на проходження процедур оцінки відповідності;
    • взаємне визнання сертифікатів відповідності між Україною та ЄС після підписання Угоди АСАА та розширення доступу на ринок ЄС для українських виробників промислової продукції з високим ступенем доданої вартості;
    • спрощення схвалення з боку ЄС системи доекспортного контролю української продукції.

Дана робота слугуватиме підготовці української влади до необхідності внесення змін до вітчизняного законодавства і практики відповідно до останніх змін європейського законодавства і діяльності європейських контролюючих органів у сфері ринкового нагляду та контролю.

Перед українською владою стоятимуть такі ключові завдання:

    • виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію у сфері ринкового нагляду в частині внесення змін до законодавства про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції;
    • підвищення результативності та ефективності українського нагляду за ринком відповідно до європейської практики;
    • підвищення рівня захисту ринку від недобросовісної конкуренції;
    • посилення захисту прав споживачів;
    • підготовка українських виробників і експортерів до виконання вимог оновленого вітчизняного і європейського законодавства у сфері ринкового нагляду та контролю;
    • забезпечення тісної взаємодії українських органів ринкового нагляду та контролю з європейськими контролюючими органами;
    • підвищення рівня компетентності персоналу у сфері ринкового нагляду і контролю;
    • забезпечення належного фінансування і модернізації випробувальної бази для сфери ринкового нагляду та контролю;
    • цифровізація процесів ринкового нагляду та контролю.