fbpx

Лютий 2022 року став поворотним моментом в новітній історії України – вона подала заявку на вступ до Європейського Союзу, перебуваючи у найгарячішій фазі російської збройної агресії. Оперативне надання Україні статусу кандидата на засіданні Ради ЄС 23-24 червня відкрило їй двері для вступу до ЄС, порушивши низку питань щодо можливого шляху країни до членства з огляду її (гео)стратегічні положення і важливість, географічний розмір та економічне значення.

Досвід Західних Балкан містить чимало потенційно корисних уроків для України, яка щойно почне свій непростий шлях до вступу після виконання семи вимог, висунутих Європейською комісією. До того ж швидка (і багато в чому несподівана) поява України на порозі ЄС вимагає критичного переосмислення і переформатування самої політики розширення Союзу з урахуванням геополітичних чинників (напр., чи слід Україну, Молдову і шість балканських держав розглядати вкупі?), процедурних новацій (чи варто додатково удосконалити підхід «батога і пряника», що його застосовують у процесі вступу?) і навіть необхідності проведення низки глибоких структурних реформ у самому ЄС для забезпечення достатньої інтеграційної спроможності та внутрішньої згуртованості блоку. Що більше, отримання Україною статусу кандидата надало нового поштовху давнім дебатам щодо майбутнього ЄС загалом.

Отож основною метою цього документа є вивчення відповідного досвіду й уроків, отриманих чотирма країнами Західних Балкан на шляху до членства в ЄС, та випрацювання низки рекомендацій для України відповідно до її поточної позиції та конкретних обставин. У цій публікації йдеться про чотири ключові країни Західних Балкан (Сербію, Чорногорію, Албанію та Північну Македонію), натомість інші дотичні приклади розширення (Боснію і Герцеговину та Косово) не взято до уваги з огляду на низку засадничих критеріїв.

 

Автори дослідження:

 

Дмитро Науменко, старший аналітик УЦЄП

Олександра Булана, аналітикиня УЦЄП

Сніжана Дяченко, молодша аналітикиня УЦЄП

 

ЗАВАНТАЖИТИ

 

Це дослідження було підготовлено Українським центром європейської політики за сприяння Фонду Конрада-Аденауера (Konrad-Adenauer-Stiftung) Україна (Київ). Інформація та думки, викладені в цьому дослідженні, належать винятково авторам і не обов’язково відображають позицію Фонду Конрада Аденауера. За всі помилки та неточності, якщо вони є у фінальній версії, несуть відповідальність лише автори. Усі матеріали, які містить це дослідження, захищені авторським правом.