fbpx

Угода про асоціацію Україна-ЄС містить кілька важливих аспектів, спрямованих безпосередньо на суттєву трансформацію гендерних відносин у суспільстві. Глава 21 Угоди визначає основні напрями співробітництва у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. Додаток XL до глави 21 містить перелік шести конкретних директив, положення яких Україна зобов’язується імплементувати, тим самим поступово наближаючи своє законодавство до законодавства ЄС.

Зокрема це директиви:

1) щодо реалізації принципу рівного ставлення незалежно від расового чи етнічного походження;

2) щодо загальної системи рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності;

3) щодо реалізації принципів рівного ставлення до чоловіків і жінок у питаннях доступу до постачання товарів і послуг; щодо батьківської відпустки;

4) щодо встановлення заходів із заохочення поліпшення безпеки та гігієни праці вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили, чи годувальниць;

5) щодо поступового запровадження принципу рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення.

Поступ України у напрямі імплементації положень вказаних директив вже детально аналізувався представниками громадського сектору.

Наскільки ефективними будуть запроваджені вже чи у майбутньому законодавчі зміни значною мірою залежить від загального стану і тенденцій змін гендерних відносин у суспільстві, домінуванні постійного відтворення існуючих гендерних нерівностей, диспропорцій, сегрегації та гендерних стереотипів чи поступової трансформації у бік гендерного паритету.

Стаття 420 глави 21 Угоди серед іншого передбачає досягнення такої цілі, як забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень. Тож наше основне аналітичне питання полягатиме у виявленні та узагальненні основних тенденцій відтворення гендерних відмінностей у сфері освіти, економічної активності, соціально-статусної самоідентифікації. Чи можемо ми говорити, якщо не про суттєві зрушення, то хоча б про помітні тенденції соціальних змін протягом поточного десятиліття, зокрема останніх п’яти-шести років?

 

ЗАВАНТАЖИТИ