Чи налаштований новий український уряд виконувати Угоду про асоціацію?
Зовсім не марне питання, адже після нещодавньої публікації Плану дій уряду на 2016 рік з’явилось вже чимало коментарів з цього приводу.
Для того щоб скласти свою думку, ми вирішили “просканувати” план і перевірити, чи є в ньому завдання, які стосуються адаптації європейського законодавства, передбачені Угодою про асоціацію.
В результаті нашого аналізу ми дійшли таких висновків:
Позитивні тенденції:
- Урядовий план враховує майже всі зобов’язання в частині адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, які Україна має виконати в 2016 році.
На даному етапі ми маємо зобов’язання в 10 сферах. Три сфери стосуються 4-го розділу Угоди про асоціацію “Торгівля і питання, пов’язані із торгівлею” і сім сфер – 5-го розділу угоди “Економічне та галузеве співробітництво”.
В рамках 4-го розділу в Урядовому плані передбачена адаптація законодавства у сфері державних закупівель, інтелектуальної власності та санітарних та фітосанітарних заходів.
В рамках 5-го розділу передбачена адаптація законодавства у секторах природного середовища, транспорту, соціальної політики, енергетики, діяльності компаній та оподаткування.
- Ще у двох сферах передбачена адаптація не всіх директив, а саме у сфері “Діяльність компаній” Україна зобов’язана адаптувати Регламент ЄС 1606/2002 Європейського парламенту “Про застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку”, проте він не врахований в урядовому плані.
Так само в урядовому звіті у сфері “Оподаткування” не передбачено адаптацію Директиви №2008/118/ЄС “Стосовно загальних умов акцизного збору (спирт та алкогольні напої, тютюнові вироби та енергоносії)”.
На що варто звернути увагу:
- Незважаючи на те, що Урядовий план передбачає адаптацію майже всіх директив, які ми зобов’язані прийняти в 2016 році, цього неможливо побачити у самому документі неозброєним оком.
В ньому немає окремого пункту, який фіксує зобов’язання України в частині адаптації законодавства до вимог ЄС.
Щоб зрозуміти, чи самі зобов’язання зафіксовані в Урядовому плані, нам довелося проаналізувати всі зобов’язання в частині змін до законодавства на 2016 рік в Угоді про асоціацію і порівняти їх із тими зобов’язаннями в Урядовому плані, де є посилання на європейське законодавство.
Це виключно проблема не до кінця проробленої методології Урядового плану, адже якщо завдання в рамках Угоди про асоціацію фактично “вмонтовані” в Урядовий план, це має бути видно всім, а не лише вузькому колу спеціалістів, які цікавляться Угодою про асоціацію.
- Для ефективного виконання Угоди про асоціацію Україні необхідно встановити єдиний дієвий центр у системі органів державної влади, який здійснюватиме оцінку відповідності українського законодавства вимогам європейського.
Наразі таку оцінку здійснюють усі міністерства, Урядовий офіс з європейської інтеграції в секретаріаті Кабінету міністрів України та комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції.
Це створює незручності в роботі, адже
внаслідок таких погоджень з’являється багато зауважень, які часто суперечать один одному і вимогам ЄС.
Такі неузгодженості виникають тому, що дуже багато структур долучені до погодження, а також тому, що у нас дуже мало спеціалістів в Україні, які знають право ЄС і можуть дати фахову оцінку. Наразі для нас важливо мати один центр, який проводитиме аналіз законодавства на відповідність вимогам ЄС.
В ситуації, коли ми зараз маємо профільного віце-прем’єра, який відповідає за європейську інтеграцію та координує роботу Урядового офісу європейської інтеграції в секретаріаті Кабміну, таким центром має стати офіс, тим більше, що за останній рік там почало працювати багато фахівців із права ЄС.
- Одними із найскладніших антикорупційних зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію є зобов’язання в частині “Конкуренція”.
Україна вже почала виконувати свої зобов’язання в цій частині. А саме: ухвалено закон, який зобов’язує Антимонопольний комітет України публікувати свої рішення, а також закон щодо концентрацій.
Проте, окрім цих зобов’язань, ми повинні адаптувати Регламент (ЄС) № 1/2003 від 16 грудня 2002 р. щодо імплементації правил конкуренції, який передбачає можливість перегляду в судах рішень Антимонопольного комітету в частині накладання штрафів на компанії за порушення конкуренції.
Це важлива антикорупційна директива, адже дуже багато років АМКУ зловживав тим, що нинішнє законодавство не дає можливості бізнесу піти в суд і добитися перегляду рішення АМКУ в частині накладання штрафу на бізнес (по суті, і в частині розміру штрафу).
Конкуренція – це важливий розділ, який стосується роботи Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і впливає не лише на роботу українського бізнесу, а й на діяльність інвесторів та міжнародних компаній, які хочуть бути захищеними від зловживань з боку АМКУ.