Оскільки Європейська комісія почала роботу над 11-м пакетом санкцій проти Росії після її вторгнення в Україну, прихильники жорсткої лінії відновлюють тиск, спрямований на ядерну промисловість країни-агресора.
Оскільки цього тижня ЄС почав готувати наступний пакет санкцій проти Росії, посли блоку збираються зустрітися з офіційними особами Європейської комісії в п’ятницю (21 квітня) для закритих брифінгів, які називаються так званими «конфесіоналами». дрібні деталі наступного раунду.
Відповідаючи на запитання EURACTIV, кілька офіційних осіб ЄС відмовилися коментувати можливі терміни набрання чинності наступним пакетом, але сказали, що навряд чи він буде завершений цього місяця.
З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому минулого року ЄС запровадив десять пакетів обмежувальних заходів проти Москви.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого місяця заявила, що наступний пакет буде зосереджений на боротьбі з обходом існуючих обмежень, зокрема щодо запасних частин і обладнання, які Москва розгортає на полі бою проти України.
Однак східноєвропейські дипломати стверджують, що це недостатньо далеко, і наступний пакет потребує «більшого кусання».
Росатом на порозі
Згідно з документом, датованим цим місяцем, з яким ознайомився EURACTIV, раніше цього тижня Польща разом із країнами-однодумцями Балтії представила Європейській комісії оновлену пропозицію щодо нових санкцій проти Росії.
Група вже пропонувала цілеспрямовані заходи проти цивільного ядерного потенціалу Росії минулої весни, але поки що безрезультатно. Їхня оновлена пропозиція повертає російський державний гігант атомної енергетики «Росатом» у центр уваги санкцій.
Чотири країни-члени стверджують, що ЄС може націлитися на компанію, обмеживши імпорт ядерного палива, зупинивши нові інвестиції в електростанції та обмеживши експорт до Росії, що принесе користь цій галузі. За їхніми словами, першим кроком може бути орієнтація на топ-менеджерів фірми.
Додатковий тиск на блок, щоб цього разу перейти до «Росатому», походить від західних партнерів, таких як США та Велика Британія, які вже рухалися в цьому напрямку та все більше шукають, як ще більше покарати ядерний сектор Росії.
І Вашингтон, і Лондон уже заборонили видачу віз і заморозили активи Олега Романенка, квазі-директора Запорізької атомної електростанції на південному сході України, яка була захоплена російськими військами в березні минулого року.
Відтоді «Росатом» контролює об’єкт, найбільший у Європі, і Захід усе більше стурбований тим, що російські сили використовують увесь комплекс як військову базу та збільшують ризик ядерної катастрофи.
Минулого тижня Вашингтон також запровадив санкції проти понад 120 цілей, щоб притиснути Росію до її війни в Україні, переслідуючи організації, пов’язані з Росатомом, включаючи п’ять організацій та окремі його частини, заявив Держдепартамент.
Проте проти самого «Росатома» Вашингтон поки не ввів санкцій.
На думку енергетичних експертів, Росія має невеликі фінансові вигоди від експорту ядерного палива, але орієнтація на більш значний інфраструктурний бізнес, який включає будівництво реакторів у ЄС, завдасть серйозного фінансового удару кремлівській військовій машині.
Розділені, але не повністю протилежні
«Згідно з загальнодоступними даними, Росія наразі постачає близько 20% матеріалів, необхідних для роботи ядерних реакторів ЄС», — йдеться у другому неофіційному документі чотирьох згаданих вище країн.
Найбільший опір ядерним санкціям ЄС може надати Східна Європа.
П’ять країн-членів ЄС експлуатують 15 ядерних реакторів російського виробництва в Європі, для яких немає дозволеного ядерного палива, альтернативного постачанню з Росії, – Чехія (шість), Словаччина (п’ять), Фінляндія (два) і Болгарія (два).
Хоча Словаччина заявила, що у неї достатньо ядерного палива, щоб вистачило до кінця 2023 року, заборона на російський імпорт може стати проблемою в довгостроковій перспективі.
Угорщина, зокрема, після того, як минулого року добилася відмови від санкцій ЄС щодо імпорту російської нафти, має тісні зв’язки з «Росатомом» і активно виступає за те, щоб російську атомну енергетику – і російських енергетичних чиновників – виключити зі списків санкцій блоку.
Раніше цього місяця міністр закордонних справ Петер Сійярто відвідав Москву, щоб укласти нові енергетичні угоди з Росією та погодився змінити контракт з Росатомом щодо розширення АЕС у Пакші.
Щоб залучити Угорщину, польсько-балтійський неофіційний документ передбачає введення окремого відступу для Будапешта, що охоплює дев’ять років, необхідних для будівництва блоків Paks II. Цей відступ дозволить надати кошти та ресурси «Росатому» та дозволить розморозити активи, пов’язані з Paks II, зазначає газета.
Однак, крім східноєвропейців, які вагаються, у 2022 році Німеччина та Франція купували збагачений уран у Росії на суму 452 мільйони євро.
Однак тепер Німеччина дала зрозуміти, що погодиться на санкції ЄС щодо російського ядерного палива, приєднавшись до зростаючої коаліції, яка виступає за введення обмежувальних заходів у цьому секторі.
Оскільки чинні контракти все ще зобов’язують Францію та Німеччину, польсько-балтійський документ пропонує дворічний період відступу для Берліна та Парижа.
Кінець драбини?
Приватно та дедалі публічно все більше офіційних осіб та дипломатів ЄС визнають, що в блоку закінчуються важкі варіанти для включення в майбутні раунди, які б досягли консенсусу між усіма державами-членами.
Минулого місяця головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив EURACTIV , що блок майже вичерпав свої варіанти каральних заходів проти Росії, і тому його увагу потрібно переключити на фінансову та військову підтримку України.
«З точки зору санкцій не так багато чого потрібно зробити, але ми можемо продовжувати збільшувати фінансову та військову підтримку», — сказав Боррель.
Блок почав шукати способи цільового обходу та картографування заморожених активів Росії, а також способи використання цих активів для оплати реконструкції України.
ЄС майже вичерпав свої варіанти каральних заходів проти Росії, і блоку необхідно зосередити увагу на фінансовій та військовій підтримці України, заявив головний дипломат ЄС Жозеп Боррель в ексклюзивному інтерв’ю EURACTIV.
Антиросійські яструби, однак, не згодні.
«Це нісенітниця, що ми знаходимося на якомусь уявному «кінці сходів» — просто проаналізуйте дані щодо імпорту ЄС із Росії, і я майже впевнений, що з’являться нові «можливості», — сказав один східноєвропейський дипломат.
«Можна одночасно пом’якшувати лазівки і готувати нові санкції, варіантів достатньо, тому ми не можемо зрозуміти, що це – брак можливостей, кадрів?» – додав дипломат.
Крім «Росатома», пропозиція антиросійських «яструбів» щодо санкцій зупинить імпорт російської нафти до Німеччини через північну частину нафтопроводу «Дружба».
Це також призведе до припинення імпорту російських алмазів і природного газу, включаючи СПГ, і обмеження співпраці в ядерній енергетиці.
«Можливо, це допоможе, якщо ми припинимо говорити про «пакети», — сказав чиновник ЄС, який працює над цим питанням.
«Хоча вплив лише починає належним чином відчуватися в Москві, нам потрібно закрити найменші лазівки та переконатися, що більше третіх країн погоджуються з нашими діями», — додали вони.
Стаття опублікована на EURACTIV