Україна стала сильнішою – завдяки Путіну. Двоє українських експертів з питань ЄС кажуть, що чутки про широкомасштабну корупцію в країні перебільшені. І тому вони закликають до більш чітких вимог з боку Брюсселя.
Не часто можна почути про країни, які прямо просять ЄС про більш чіткі вказівки. Але Україна не схожа на інші країни.
— У нас інша культура, ніж у вас. Ви повинні пам’ятати, що ми були частиною Радянського Союзу майже 80 років, і росіяни все зруйнували. Якщо ви хочете щось змінити в нашій країні, вам потрібні чіткі правила”, – каже Любов Акуленко, пояснюючи, що це легко зробити, коли все вирішує держава.
Пані Акуленко наводить приклад. Вона очолює Український центр європейської політики та є експертом з питань реформ, які Україна має здійснити, щоб у майбутньому стати членом ЄС.
— На заводах використовували один тип підлоги, однаковий скрізь. Ніхто не мав права вибору, все було регламентовано. Але ЄС базується на принципах. Встановлюються рамки, а потім компанії самі вирішують, як виконати вимоги”, – каже Любов Акуленко, додаючи, що “це складно, якщо ти не знаєш як”.
Тому вона хотіла б, щоб Україна отримала від Брюсселя чіткий перелік вимог. Вона не лише вказує, що країна повинна зробити на шляху до членства, але й хоче, щоб Київ отримав підтримку щодо того, як виконати ці вимоги.
Любов Акуленко підкреслює, що зараз в Україні є історична можливість для змін, що вперше суспільство перейнялося бажанням справжніх фундаментальних реформ.
І причина цього — президент росії володимир путін.
— Важко сказати, але пан Путін робить нас сильнішими. Саме він своєю негативною силою наближає нас до ЄС, тому що він такий жорстокий. У нас немає вибору”, – каже Любов Акуленко, і їй вторить Вікторія Мельник, яка сидить поруч.
Вона теж каже, що саме “завдяки” Росії країна стала більш згуртованою. Раніше Західна Україна хотіла зміцнити свої зв’язки із Заходом, тоді як східна частина була більш прихильною до Москви.
За словами Вікторії Мельник, цей поділ підживлювався Росією з моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році.
Але це вже не так.
— Регіональний поділ зник. Частково тому, що люди роз’їхалися і тепер змішуються природним чином, але головним чином тому, що Путін зробив нас сильнішими і об’єднав нас”, – каже пані Мельник.
Об’єднання, яке також відображається в цифрах.
Сьогодні 90 відсотків українців кажуть, що хочуть, аби країна приєдналася до ЄС. До війни більшість компаній у східній, більш дружній до Росії частині країни не хотіли адаптувати свою діяльність до ЄС і приєднуватися до Союзу.
— Звичайно, ми не знаємо ситуації на окупованих територіях. Там вас можуть вбити, якщо ви висловите підтримку Україні, тому ви не можете запитати їх, що вони думають про ЄС”, – каже Вікторія Мельник, юрист, яка досліджувала, як потрібно змінювати українські закони та правову систему.
Вона починає говорити про труднощі, які можуть виникнути, якщо – хоча, звісно, вона не каже коли – Україна поверне окуповані Росією території. Каже, що там будуть глибоко травмовані люди, яких годували російською пропагандою, ніби українці не дбають про них.
І меседжі, які набагато гірші за це.
Любов Акуленко продовжує.
— Я розмовляла з молодою жінкою, у якої мама досі в Маріуполі. Вона, звичайно, була рада, що її мама жива, але сказала, що їй важко з нею спілкуватися, тому що її мама переконана, що у нас на решті території країни їдять маленьких дітей.
— Для вас це може здатися смішним, але для них це не жарти. Росія вже багато років поширює наратив про те, що ми, жителі Західної України, їмо дітей, і деякі люди в це вірять”, – каже пані Акуленко.
Ця історія підводить нас до проблеми, яка існує в багатьох частинах ЄС. Хоча більшість людей у 27 країнах-членах підтримують членство України в ЄС, існують й проблемні питання.
Адже що станеться, якщо ви впустите країну, яка до війни мала 44 мільйони жителів, чия важка промисловість була зруйнована, яка роздирається війною, і чиє сільське господарство поглине всі сільськогосподарські субсидії Союзу?
І яка до нападу Путіна була другою найбільш корумпованою країною в Європі, після Росії.
Чи можуть вони зрозуміти занепокоєння?
— “Так, у нас є проблема з корупцією, але ви також повинні розуміти, що це російський наратив. Вони перебільшують, бо зацікавлені в тому, щоб показати Україну як розвалену державу”, – каже Вікторія Мельник.
Але незалежна організація Transparency International стверджує, що Україна посідає друге місце за рівнем корумпованості в Європі?
— Так, я знаю про це. Корупція – це спадщина радянської епохи, і вона має глибокі корені. Але після вторгнення з’явилася воля до змін. Люди розгнівані викриттями корупції в армії і вимагають дій”, – каже пані Мельник.
Вона пояснює, що вже багато зроблено, перераховуючи всі заходи, вжиті для боротьби з хабарництвом.
Наприклад, є спеціалізоване відомство з відібраними прокурорами, які працюють тільки проти корупції. Існує антикорупційний суд, судді якого призначаються за допомогою міжнародних партнерів. Крім того, всі державні службовці на всіх рівнях повинні декларувати свої активи в електронному вигляді.
— Ми маємо законодавство та інфраструктуру. Тепер нам потрібно імплементувати закони та налаштувати все населення на нульову толерантність. Кожен має розуміти, що якщо ти даєш лікарю шоколадку – це корупція”, – каже Мельник.
Втім, обидва експерти погоджуються, що Україна має ще багато чого зробити, щоб врешті-решт бути прийнятою до ЄС.
Насамперед, це стосується судової системи.
— Реформи, які вже розпочалися, пробуксовують, і нам також не вистачає 2 000 суддів. Ми сподіваємося, що Європейська комісія почне свій огляд судової системи і дійсно чинитиме тиск на уряд, щоб просунути реформи”, – каже пані Мельник.
Обидва експерти наголошують, що зараз Україна потребує чіткого переліку вимог від Брюсселя та вимірюваних цілей для того, щоб рухатися вперед.
Чи усвідомив Брюссель, що Україна потребує чіткіших вимог?
— Ні, не усвідомили. Але ми намагаємося дати їм це зрозуміти. Зараз чудова нагода для просування реформ. Але нам потрібна допомога, щоб стати справжньою демократією”, – каже пан Акуленко.
Вікторія Мельник киває.
— “Ми дійсно хочемо приєднатися до ЄС і хочемо розвивати нашу країну. Україна буде надійним партнером. Ми не станемо ще однією Угорщиною”, – каже вона.
Svenska Dagbladet