fbpx

24 червня Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції представив звіт щодо виконання Угоди про асоціацію протягом 2015-2020 років. Згідно даних звіту Україна виконала Угоду про асоціацію на 54%. На перший погляд ця цифра виглядає великою. Але пропоную розібратись що вона означає. Для цього пропоную взяти оцінки нашого центру.

Згідно наших оцінок, які ми робили в 2020 році Україна виконала Угоду про асоціацію на 41,6% впродовж 2014 – 2019 років. Урядова оцінка за цей же період була дуже схожа – 42%. Але якщо подивитись глибше на методологію підрахунку урядового прогресного показника, то можна помітити його схожість до «загальної температури по палаті». Вона ще не означає, що Угода про асоціацію була виконана на 42% чи 54% з точки зору повної та завершеної імплементації зобов’язань, які нею передбачені. Ця цифра є виміром загального прогресу у виконанні точкових заходів, а, отже, включає до фінальної оцінки і набір проміжних кроків, наприклад, таких як реєстрація проекту закону чи його обговорення. Відтак відкритим залишається питання, яким є показник виконання завдань Угоди про асоціацію, які були «доведені до кінця» і який точніше характеризує «повне» виконання зобов’язань України?
Згідно з нашими минулорічними оцінками, станом на 2019 рік, Україна виконала Угоди про асоціацію на 12,3%, якщо говорити про «завершене» або «повне» виконання поставлених перед Україною завдань.

Для цього наша методологія оперує поняттям «досконале виконання», коли транспозиція національного законодавства та / або його практична імплементація відповідають букві acquis ЄС та кращим європейським практикам, і саме на основі цього показника ми можемо говорити про виконання Угоди як про логічно завершений або «виконаний» процес (на рівні завдань). З метою фіксації проміжних кроків, які наближають виконавців до отримання остаточного результату ми маємо дві інші градації прогресу: «раннє виконання» – початкових стадій наближення норм українського законодавства до стандартів ЄС або ж їх практичного застосування, та «просунуте виконання» – для ситуацій коли певні кроки вже здійснені, але бракує певних елементів нормативно-правового поля або ж ефективного забезпечення їх виконання на практиці. Наші минулорічні оцінки свідчать, що на «просунутому» рівні було виконано 10,4% завдань Угоди, на «ранній стадії» знаходилось 18,9% завдань, що, відповідно, дало нам цифру загального прогресу у 41,6% із врахуванням проміжного прогресу.

Цього року ми тільки розпочали свій аналіз і, відповідно, поки що не можемо зробити порівняння із оприлюдненими цифрами Урядового офісу. Але враховуючи той факт, що минулого року вони були дуже співмірні, припускаю, що і цього року буде схожа ситуація, і слід вважати урядову оцінку прогресу у 54% загальною. Який відсоток завдань в рамках цього показника можна вважати «досконалим», коли ми можемо вважати завдання до кінця завершеними – мені поки що складно сказати.

Чому ми робимо акцент саме на повному виконанні Угоди про асоціацію, а не на узагальнених показниках? Я вірю в те, що колись ми таки почнемо процедуру набуття членства в ЄС. І коли ми до цього дійдемо, ЄС буде цікавити не загальний прогрес, або наші проміжні кроки, а до кінця завершені секторальні реформи, які врешті-решт уможливлять реальну роботу українських політичних, економічних та соціальних інституцій відповідно до кращих практик ЄС, результати якої будуть помітні для кожного громадянина нашої країни. Відповідно, коли ми говоримо про «виконання» Угоди, ці оцінки мають виходити з досягнутих остаточних результатів, при всій повазі до проміжних зусиль виконавців, зроблених на цьому непростому шляху.

Любов Акуленко,
виконавча директорка Українського центру європейської політики