Кластер «Основи» є ключовим у переговорах України про вступ до ЄС. Він визначає загальний темп процесу, відкривається першим і закривається останнім. У його межах Україна повинна виконати проміжні цільові індикатори, зокрема у сфері органів правопорядку, які визначаються главою 24 «Юстиція, свобода та безпека». Від того, як буде оцінено цей прогрес, залежить, чи отримає Україна Звіт по проміжним цільовим індикаторам (IBAR) і чи може рухатися до закриття розділу.
23 квітня Український центр європейської політики спільно з Центром політико-правових реформ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провели третє експертне обговорення в рамках серії дискусій, присвячених проміжним цільовим індикаторам (бенчмаркам). Цього разу темою стало забезпечення виконання цільових індикаторів щодо існституційних аспектів функціонування органів правопорядку.
Виконавча директорка УЦЄП Любов Акуленко відкрила дискусію з питання, яке часто залишається поза увагою: що саме ЄС вважатиме достатнім у кожній конкретній сфері для видачі проміжного звіту.
«Що б нам не запропонували європейці для прискореного вступу до ЄС чи для асоційованого вступу, все одно від нас будуть вимагати виконання проміжних цільових індикаторів і від нас будуть просити результат», – зазначила вона.
Бенчмарки для країн-кандидатів традиційно формулюються загально, і країни Західних Балкан свого часу добре відчули, що це означає на практиці. Україні певною мірою пощастило, бо є детальні дорожні карти, але ширший контекст ускладнює ситуацію. Офіційні заяви Франції, Німеччини та Нідерландів дали чіткий сигнал, що прискореного вступу не буде і потрібне виконання Копенгагенських критеріїв.
Для органів правопорядку це означає одне: виконуйте вашу частину зобов’язаннь в рамках фундаментального кластера, і ніяка альтернативна форма інтеграції цього не змінить.
Саме ці виклики лягли в основу розробки імплементаційного плану, розроблений у співпраці УЦЄП та ЦППР. Координаторка напряму європейської інтеграції Вікторія Мельник представила його як внутрішній інструмент моніторингу, який не дублює наявні стратегічні документи, а логічно доповнює механізми, зокрема і передбачені Комплексним стратегічним планом реформи органів правопорядку, та дає додатковий рівень деталізації там, де офіційні бенчмарки її не мають.
Роботу розпочали ще до того, як цільові індикатори з’явилися у медіа, і експертне бачення інституційних аспектів значно збіглося з позицією Єврокомісії. Документ охоплює вісім складових: ДБР, СБУ, Національну поліцію, НАБУ, БЕБ, АРМА, пенітенціарну службу та службу пробації, а також питання правничої освіти.
На думку експертки, саме така деталізація дозволить відстежувати прогрес на кожному етапі і вчасно виявляти проблеми.
«Такий підхід дозволить всім зацікавленим сторонам оцінювати стан впровадження реформи на будь-якому з етапів, за необхідності визначати додаткові потреби, виклики та ризики», – підсумувала вона.
Питання про те, чи зможе такий документ реально вплинути на переговорний процес, стало відправною точкою для коментаря Олександра Банчука, радника Віцепрем’єр-міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції.
Він зупинився на проблемі, з якою вже стикався безпосередньо: реформування БЕБ, удосконалення закону про виконавче провадження, підвищення ефективності угод про визнання винуватості у кримінальному провадженні є прикладами того, як дискусія між українською і європейською сторонами виникає через відсутність чітких критеріїв того, що вважається виконаним.
«Для української сторони і для європейської сторони ми повинні наповнити більшим змістом, більш конкретними заходами те, що ми розуміємо під відчутним прогресом або достатнім прогресом під час здійснення реформ», – зазначив він.
Документ презентований як драфт і розісланий учасникам для коментування. Під час обговорення організатори вже зібрали перший зворотний зв’язок і залишаються відкритими до подальшого обміну думками з інституціями, безпосередньо залученими до виконання індикаторів.
Український центр європейської політики – незалежний аналітичний центр, що спеціалізується на питаннях євроінтеграції України. Центр політико-правових реформ – незалежний аналітичний центр , що працює у сфері інституційних реформ, зокрема в у сфері верховенства права.