Національна стратегія управління відходами до 2030 року була ухвалена Кабінетом міністрів України в 2017 році. Проект Національного плану управління відходами подано до Кабінету Міністрів України та затверджено в лютому 2019 року. Нині з величезними труднощами розробляється новий проект закону про відходи для впровадження вимог Рамкової Директиви ЄС 2008/98/ЄС про відходи, а також Директиви 1999/31/ЄС про полігони відходів та Директиви 2010/75/ЄС про промислове забруднення
Стратегія передбачає перехід від видалення відходів на звалища та полігони до системи комплексного поводження з відходами. До спеціальних заходів Стратегії у сфері твердих побутових відходів (ТПВ) належить зростання рівня їхнього перероблення, а саме введення в експлуатацію сміттєпереробних заводів, створення у межах пілотних проектів об’єктів з виробництва біогазу або палива з побутових відходів на базі об’єктів механіко-біологічного оброблення, запровадження низки пілотних проектів з біологічної стабілізації змішаних побутових відходів.
Вибір технології перероблення відходів має бути частиною розроблення регіональних планів управління відходами. Одним із перших пріоритетів планів є будівництво регіональних санітарних полігонів для видалення ТПВ, що створені з використанням принципів співробітництва територіальних громад.. Підприємства з перероблення відходів у більшості випадків мають бути територіально прив’язані до регіональних полігонів. Вибір конкретної технології перероблення ТПВ залежить від багатьох факторів, наразі одним із визначальних чинників в Україні є собівартість перероблення.
Через відносно високі капітальні й експлуатаційні витрати полігонів, що відповідають вимогам законодавства ЄС, такі об’єкти повинні мати мінімальну потужність близько 50 тис. тонн на рік (оптимальна потужність — 100 тис. т/рік і більше) і покривати агломерацію не менше 150 000 осіб. Оптимальна зона охоплення (кластер) має об’єднувати територію, на якій проживає принаймні 400 тис. мешканців.
Виконання цілей стратегії до 2030 року є викликом для України. Серед основних завдань стратегії можна виділити:
- закриття існуючих полігонів та звалищ, що означає також необхідність пошуку місць для нових полігонів і заводів з перероблення відходів;
- підготовлення можливих та придатних для інвестування проектів;
- гармонізацію спільних зусиль державного та приватного інвестиційних секторів;
- комунікацію з громадськістю щодо необхідності підвищення тарифів на управління побутовими відходами до економічно обґрунтованого рівня.
До спеціальних заходів Стратегії у сфері побутових відходів належить зростання рівня перероблення побутових відходів, враховуючи:
- досягнення у 2030 році показника перероблення 50% побутових відходів від загального обсягу їхнього утворення шляхом збільшення охоплення населення України роздільним збиранням побутових відходів до 48% від загальної чисельності населення у 2030 році та введення в експлуатацію додаткових сортувальних ліній та переробних заводів.
- Створення у межах пілотних проектів об’єктів з виробництва палива з побутових відходів (RDF / SRF) на базі об’єктів механіко-біологічного оброблення за умови їхнього наближеного розташування до цементних заводів.
- Запровадження в Україні низки пілотних проектів з біологічної стабілізації змішаних побутових відходів.
 |
Автор:
Юрій Матвєєв Інститут технічної теплофізики НАН України, пров. наук. співр., к.ф.м.н.
|
Документ створено в межах ініціативи «Впровадження європейських практик в управлінні ТПВ», що виконує ГО «Український центр європейської політики» у партнерстві з ГО «Центр громадських та медійних ініціатив» в рамках Глобального проєкту «Підтримка ініціативи з експорту технологій захисту довкілля», що впроваджується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на замовлення Уряду Німеччини. Інформація та точки зору, висловлені в документі, належать лише авторам та не обов’язково відповідають точці зору Уряду Німеччини, німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.